Головна » Статті » Мої статті |
Тема . Дитячі роки Великого Кобзаря. Поетичні перлини. Мета . Продовжити ознайомлювати учнів із життям і творчістю Т.Г.Шевченка; поглиблювати знання дітей про рідну мову; її багатство і красу; виховувати любов до поетичного слова, сприяти національному вихованню учнів. Обладнання. Виставка творів Т.Г.Шевченка, портрет Кобзаря, «Кобзар», вишитий рушник, калина, ілюстрації. Хід заходу
Шев ко рас че це нас (Шевченко Тарас – наче сонце для нас.)
Два сторіччя тому народився в селі Моринці, що на Черкащені, хлопчик Тарас. Рано померли батьки, і на долю сироти випали тяжкі поневіряння. Т.Г.Шевченко прожив лише 47 років, із них 24 роки був кріпаком, 10- в засланні і лише 13- на волі... Доля переслідувала його в житті, скільки лиш могла, та вона не зуміла перетворити золото його душі на іржу, а його любов до людей – на ненависть.
Щовесни , коли тануть сніги, І на рясті просяє веселка, Повні сил і живої снаги Ми вшановуєм пам'ять Шевченка. Приходиш нині ти як свій, Тебе вітають щиро люди На всій Україні моїй.
Темної ночі перед світом 9 березня в селі Моринці, на Черкащині, в хаті Григорія Шевченка, кріпака пана Енгельгардта народився хлопчик, майбутній великий співець України Тарас Григорович Шевченко.
Минає рік, два, п'ять. Росте Тарас Шевченко. Батьки – на панщені, брат – десь пастушить, сестра на городі, а маленький Тарас – по бур'янах. Не любить хлопець розмов про злидні, про горе. Все тікає з хати до сонця, на постори. Чого тільки він не наслухається – все про панів: як людей били, і як їх продавали, на собак міняли, засилали в Сибір, у москалі голили. Тяжка доля дісталася і Тарасові. Батьки рано померли, і пішов хлопець поневірятися: пас гусей, овець, носив у школу воду, у дяка дрова рубав, дітей глядів. Та було в нього прагнення до малювання і складання віршів.
У тяжкій неволі Ріс малий Тарас. Він не вчився в школі, Він ягнята пас. 2. Вмерли мама й тато... Сирота – в дяка, Тут була в хлоп'яти Грамота гірка. 3. В пана – бусурмана В Петербурзі дім. Кріпаком у пана Був Тарас у нім. 4. Хоче малювати Прагне він до знань, Та за це багато Зазнає знущань, За ясну свободу, Світле майбуття – Він віддав народу Все своє життя! Вчитель. Тараса Шевченка називають великим Кобзарем. У 1840 році побачила світ книжка поезій Шевченка «Кобзар».
Можливо у вас вдома інша на вигляд книжка, бо «Кобзар» видавався багато разів. За любов до України і за вірші цар відправив Шевченка солдатом у далеку Орську фортецю. Там він пробув 10 довгих років. Йому забороняли писати і малювати. У казкових піснях Шевченко згадував мальовничу природу України, тужив за нею і свою тугу вилив у віршах.
Вчитель. Т.Г.Шевченко дуже любив Україну, її стрункі тополі, верби над ставом. Особливо любив калину. Він присвятив їй свої вірші. У «Кобзарі» слово калина він ужив 385 разів, а всього у творах Шевченка калина згадується 965 разів. Учень . Зацвіла в долині Червона калина, Ніби засміялась. Дівчина- дитина. Любо- любо стало. Пташечка зраділа І защебетала. Вчитель . помер поет 10 березня 1861 року. Похований він був спочатку у Санкт-Петербурзі. У травні того ж року прах Шевченка перевезено на Україну. Поховано Т.Г.Шевченка над Дніпром – на високій Чернечій горі, яку зараз називають Тарасовою.
| |
Переглядів: 264 | |
Всього коментарів: 0 | |