Головна » Статті » Мої статті

Вчитель , який мене навчає ( розповідь про яскравого вчителя моєї школи )

  Художниця на ймення  Осінь надзвичайна майстриня … Своїм чарівним пензлем розфарбувала вона дерева в різні кольори, почервонила щічки яблукам, налила  бурштиновим блиском груші.  Палітра цієї природної  красуні вражаюче різноманітна. Кружляє вона у листопадному  вальсі, щедро роздаючи дарунки людям .  І саме восени ,в цю яскраву пору року , увесь світ відзначає велике свято – Міжнародний  день вчителя…

  Напевне бог наділяє кожну людину якимось талантом. Готуючись у вересні цього року до святкового  концерту з приводу Дня вчителя, я замилилась над питанням : а які ж таланти необхідні сучасному педагогу? Що за якості  допоможуть побачити в очах маленької людини  радість і тривогу , захистити її  ,  розрадити,  зацікавити  так, щоб в  оченятах з’явився радісний вогник, бо невипадково  ж вчителя називають « хранителем  дитячих душ» ?. У процесі  підготовки я спостерігала за вчителями, які ним керували. Скільки ж творчої  фантазії, зусиль, старання і толерантності  прикладають   вони, працюючи з дітьми!

За молоддю  – майбутнє  України ,  яка знаходиться у процесі розбудови.  Їй необхідні  перспективні, творчі  спеціалісти, патріоти  , майстри своєї справи.  Вчитель, розвиваючи і виховуючи молоде покоління , є « архітектором, творцем майбутнього», як кажуть у народі.  За 10 років, проведених у школі, мене навчали різні вчителі , досвідчені, захоплені  справою свого життя – навчанням і вихованням підростаючого покоління. Але   під час відповідей на поставлені вище запитання   бачу у своїй уяві  лише  молодого  спеціаліста,   а саме вчителя української мови і літератури , педагога -  організатора  Харченко Яну Вікторівну.  , яка отримала за своє навчання Золоту медаль, закінчила  Мелітопольський університет і  5 років працює в Нижньоторгаївській загальноосвітній школі І – ІІІ ступенів. Її уроки  незабутні. Разом  ми поринаємо у неповторний світ української літератури, вивчаємо рідну мову, бо кожен українець повинен досконало володіти скарбом  своєї держави - мовою, якою писав « Заповіт» наш Кобзар, творила « Лісову пісню »  Леся Українка ,  писав ліричні вірші  Іван Франко.   Яна Вікторівна багато часу приділяє підготовці до занять, залучає нас до участі у різноманітних конкурсах, з нею ми читаємо, вчимося розуміти поезію. Вчителька відчуває вірші і так  декламує, що ми  слухаємо її . затамувавши подих . Саме вона керувала моєю підготовкою до конкурса  читців   « Моя Батьківщина - Україна ». У  результаті нашої спільної роботи  я зайняла  І місце у районі  та їздила виступати в область.   Під час довгих зимових вечорів   мій педагог проводила  разом із колегою для бажаючих вечори поезії , де за чашкою чаю ми декламували вірші , слухали класичну музику, обговорювали почуте. І хоча   на цей захід приходило не більше 20 учнів , але тепла атмосфера зігрівала   нас.  За  порадою Яни Вікторівни  я брала участь у мовних  конкурсах « Патріот», « Соняшник»,  імені Петра Яцика, Тараса Шевченка , Всеукраїнській олімпіаді з української  мови. Вона володіє комп’ютером на високому рівні, створює фільми, презентації.  А ролик  про нашу школу  , розроблений  і знятий  нею для проекту « Відкритий світ» має тисячі переглядів  в інтернеті.     

Усі заходи , які готує  наш педагог – організатор надзвичайно цікаві та незвичайні. Яна Вікторівна очолила  танцювальний  колектив ,  відомий  не лише на районному , а вже   й на обласному рівні, є керівником театрального гуртка. Невеличкі п’єси , які   показують юні аматори на сцені місцевого будинку культури та в районі , зворушують глядачів, не залишаючи жодного байдужого в залі.  А коли   після мітингу 9 травня наше село  зібралося на святковий  концерт , присвячений пам’яті загиблих воїнів, то після перегляду  вистави, що подарував односельчанам вищеназваний колектив, сльози виступили на очах людей. Яна Вікторівна так працює з дітьми,  помічає їхні таланти , здібності,що мобілізує їхні внутрішні сили, допомагає зосередитись, дає зрозуміти нам, що кожна дитина – це особистість, варта уваги.  Ось і перед днем учителя знайшла в інтернеті   цікаві сценки , нові пісні про школу, зацікавила нас процесом підготовки, працювала з кожним учнем під час репетицій. Яна Вікторівна керує і туристичною роботою у школі.Створена нею команда школи , членом якої є і я, неодноразово  виборювала призові місця на районних змаганнях , а наша  керівниця, показуючи нам приклад,  брала участь  і в обласних ,  серед вчителів  , прекрасно зарекомендувавши себе там.  Наша зірочка  майстерно володіє  мистецтвом орігамі , викладає його  дітям під час занять гуртка « Очумілі рученята».  Виставки її робіт  розглядали не лише учні нашої школи, односельці,  районний будинок творчості школярів, а й курсанти ХАНО.  

Часто замислююся  над своїм майбутнім , адже маю  вибрати професію,дослухаюся до порад, спостерігаю за різними людьми, що мене  оточують. Взірцем для мене  є саме Яна Вікторівна Харченко.  Це людина з активною життєвою позицією, на яку я рівняюся і підтримую. Мені цікаво на її уроках, я разом з нею на репетиціях, святах, заходах.  Вона брала участь у районному конкурсі молодих учителів ,  зайняла там призове місце.  Мій педагог  - творча особистість, яка не звикла зупинятися на досягнутому.  

А ще Яна Вікторівна приваблива зовні дівчина, допоможе порадою щодо одягу, макіяжу. Вона захоплюється  мистецтвом манікюру, нейл - арту, придбала для цього усе необхідне. « Дівчина повинна слідкувати  за своєю зовнішністю  постійно, приваблювати  скромністю,  внутрішньою красою. Ви  - майбутні берегині власної сім’ї, привчайтеся замолоду бути у формі . Гарний вигляд , зачіска, манікюр, ненав’язливий макіяж  робить дівчину неперевершеною.», - говорить Яна Вікторівна старшокласницям.    Я часто бачу , як  наш учитель  навчає дівчаток  усьому, що знає сама : показує гарну сукню на сайті одягу, розмальовує разом  з ними нігті, робить зачіски для концерту, підбирає  одяг.  Одного разу для районного заходу наша школа повинна була представити  12  дванадцять місяців року .  Яна Вікторівна  разом з моєю класною керівницею витратила  понад 3 години, роблячи дванадцятьом дівчатам  зачіски , використовували елементи боді – пейтингу ( малюнки на обличчі і тілі ученицям робила саме вона), одягаючи їх у відповідні сукні.  Ми  під час цього концерту  зачарували всіх глядачів  парадом наших моделей.

Зараз у неї нове захоплення .   Яна Вікторівна  дуже гарно прикрашає торти мастикою і виготовляє її власноруч . Побачивши   таку красу ми з дівчатами теж хочемо  робити  кулінарні шедеври  : « Навчіть нас, будь ласка !» .  А вона посміхається у відповідь : « Приходьте у гості, разом вчитимемося»…

 Ось нарешті і свято Дня вчителя, до якого ми довго готувалися.  В залі Будинку культури присутні   пенсіонери, які раніше  викладали  у нашій школі,  учні, батьки та наші педагоги.  Усі артисти на сцені, а Яна Вікторівна сидить унизу , за   музичним пультом, керуючи процесом  віддаля. Вона зуміла так організувати  дітей, що бути присутньою за кулісами  немає необхідності.

« Мета виховання – навчити наших дітей  обходитися без нас », - сказав  французький письменник  Легуве і я погоджуюся з його думкою.  Старшокласники  чітко виконують її настанови, заспокоюють малечу, яка віддано заглядає у  вічі  улюбленій вчительці  зі сцени . Свято як і завжди вдалося на славу, аплодисменти лунали у залі, де панувала  дружня  атмосфера.

  «  Викладання – мистецтво віддавати.», - сказав колись  єврейський філософ  Гешель.    І  Яна Вікторівна віддає  своє серце дітям сповна кожного дня.   Я  є прихильницею думки , що педагога  треба сприймати як цілісну натуру на роботі, в позаурочний час , вдома. Він  такий , який є усюди, адже дітям не потрібні  повчання, а приклади .  Моя вчителька, Харченко Яна Вікторівна, є  прикладом для мене у всьому.   Саме таким, як вона , я бачу вчителя майбутнього. Іноді говорять, що  незабаром комп’ютер замінить людину у навчанні дітей  .  Я не вірю в це, бо  « людина навчається лише у тих, кого любить»  за словами відомого німецького поета Ґете.  Машина не може посміхатись, радіти успіхам, дивитися у вічі з надією, як це робить   Яна Вікторівна.

 Зараз сиджу за робочим столом і думаю : « Чому ж  я присвятила свій нарис молодій вчительці ?» . Відповідь виникає одразу  : молодь повинна рівнятися на молодь. ..  За нами майбутнє !!!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Нижньоторгаївська ЗОШ І – ІІІ ступенів

Нижньосірогозького району

Херсонської області

 

 

Обласний літературно – профорієнтаційний конкурс

                           «Вчителю мій»,

присвячений 70 – річчю КВНЗ

  •  

 

 

 

 

 

 

Вчитель , який мене навчає

( розповідь про яскравого вчителя моєї школи )

 

 

                                                 Робота

учениці 11 класу

Казначеєвої Анастасії

Категорія: Мої статті | Додав: Олена (30.03.2015)
Переглядів: 612 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar